12 лютого з ініціативи управління з питань внутрішньої політики, в приміщенні Львівської облдержадміністрації було проведено засідання за круглим столом за участю представників влади (в тому числі голови Бродівської райради – І.Клима) та громадськості, науковців, під час якого обговорили питання проведення заходів присвячених 65-й річниці вшанування пам’яті загиблих поляків у селі Гута Пеняцька Бродівського району. Навколо питання знищення села існує багато міфів, які й обговорювалися учасниками засідання.

За підсумками засідання прийняли звернення до громадськості, яке зводиться до наступного.

1. Ініціативу польської сторони щодо вшанування пам’яті загиблих мирних мешканців підтримати й напрацювати спільний з українською стороною сценарій урочистостей, які пройдуть 28 лютого 2009 р. на Бродівщині (сценарій буде доопрацьовано на спільній українсько-польській зустрічі).

2. Засудити будь-які політичні спекуляції (й попередити можливі під час урочистостей зокрема, й у майбутньому загалом), з чиєї б сторони вони не відбувалися, стосовно вшанування пам’яті загиблих людей. Неприпустимим є видавати за істину ті припущення, які не підтверджуються історичними джерелами.

3. Віддати шану усім безневинним жертвам локальних конфліктів, що мали місце на Львівщині в часи Другої світової війни. 

4. Польській стороні, у майбутньому, заради толерантного ставлення до усіх жертв минулих воєн, погоджувати сценарії будь-яких заходів, що відбуватимуться на території Львівщини з українською стороною.

Під зверненням підписалися:

І.Ожиївський – начальник управління з питань внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації.
І.Клим – голова Бродівської райради.
М.Литвин – завідувач відділом Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича.
А.Боляновський – історик, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича.
М.Романюк – історик, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича.
Р.Забілий – директор Центру досліджень визвольного руху. 
В.Стрільчук – директор Бродівського краєзнавчого музею.
Р.Кураш – начальник відділу у справах релігій та національностей.
В.Середа – голова товариства «Надсяння».
І.Банащук – голова товариства «Холмщина». 
Ю.Кужелюк – товариство «Спільнота», депутат Львівської міськради.

Учасники засідання за круглим столом також напрацювали спільне бачення історичних подій, які трапилися у Гуті Пеняцькій.
На початку 1944 року в околицях польського населеного пункту Гута Пеняцька, що на території України, діяли радянські партизанські відділи, яким надавало підтримку місцеве населення й до яких було залучено частину місцевих поляків. 23 лютого 1944 року до боротьби проти них було скеровано один із сформованих з галицьких українців підрозділів, яким командували німці та який підпорядковувався німецьким поліційним структурам. У результаті цього наступу відбулося бойове зіткнення, в якому загинуло двоє українців. У відповідь на це 28 лютого нацистські поліційні відділи провели каральну акцію під час якої було вбито кілька сотень польських мешканців Гути Пеняцької.  
Про це, зокрема, свідчать польські документи. Наприклад, відповідно до звіту Делегатури польського уряду про події на теренах Бродівського повіту, це селище було повністю знищене нацистським винищувальним поліційним підрозділом: «Німці зібрали жінок і дітей разом до кількох будинків, після чого ці будинки було підпалено… Усіх чоловіків зібрано разом до місцевої польської каплиці… Замкнених у каплиці розстріляно». У повідомленні Міністра внутрішніх справ польського еміграційного уряду в Лондоні В.Баначека про події у Гуті Пеняцькій у лютому 1944 р. з цього приводу вказувалось, що «27 лютого експедиційна каральна таємна поліція знищила село дощенту». Це ж підтверджують також українські та радянські джерела.  
Однак, через деякий час після цих трагічних подій, в документах польського підпілля, а пізніше й у радянській публіцистиці було поширено інформацію про участь у знищенні польського населеного пункту дивізії «Галичина», що діяла у складі німецьких військ. Причиною цього було намагання зняти відповідальність з радянських партизанів, котрі спровокували згадану каральну акцію, й перекинути її на українських націоналістів, якими крім членів ОУН та вояків УПА було також оголошено українських вояків дивізії «Галичина». 
Донині не виявлено німецьких документів, які підтверджують знищення Гути Пеняцької. Будь-яке приписування участі у цій акції підрозділів дивізії «Галичина» не доведено.