2 червня ц.р., у Львівському обласному Будинку вчителя відбулося засідання за круглим столом громадськості Львівщини щодо обговорення змін до Конституції України, внесених Президентом Віктором Ющенком. Головував на засіданні директор Будинку вчителя Парубій Володимир Іванович. На засіданні були присутні представники політичних партій, громадських організацій, науковці, депутати, представники творчої інтелігенції, громадські діячі Львівщини.
З доповідями виступили Любомир Бориславський - завідувач кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка, Юрій Антоняк - керівник ЛОВ Центру національного відродження ім. С. Бандери, Олександр Старовойт - заступник керівника виконкому ЛОП НСНУ. 
Учасники прийняли резолюцію круглого столу, де говориться, що сучасному етапові розвитку України найбільше відповідає президентська форма правління. Президент має обиратися всенародно й очолювати виконавчу гілку влади. Верховна Рада повинна обиратися за відкритими партійними списками, а регіони мають отримати повноправне та рівне представництво у ній. Місцеві органи влади потрібно формувати за мажоритарною системою виборів, а суддів обирати через відкриті конкурси. «Організація влади, передбачена змінами до Конституції, внесеними Ющенком, забезпечить кожному громадянину право безпосередньо брати участь у державному управлінні, а кожну гілку влади зробить відповідальною та функціональною», – йдеться в резолюції. 
Загалом учасники круглого столу добре відгукнулися про ідею зміцнення місцевого самоврядування. Неоднозначну оцінку викликало ідея Президента щодо двопалатного парламенту.
За словами Юрія Антоняка, керівника ЛОВ Центру національного відродження ім. С. Бандери, переворот 2004 року зруйнував баланс повноважень між гілками влади і фактично призвів до малолегітимного способу здійснення влади. Тому зараз надзвичайно важливо завершити конституційний процес. 
На думку Юрія Антоняка, для України найкращою була би найпростіша система здійснення влади – президентська. А у проекті конституції, запропонованому Ющенком, парламент має великі повноваження, а Президент виглядає позбавленим механізмів здійснення своїх повноважень. Крім того в Конституції Ющенка нічого не сказано про систему виборів.
Любомир Бориславський, завідувач кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка, відзначив позитивні моменти в президентському проекті Конституції. Зокрема, це посилення конституційних гарантій прав громадян і їх захисту (наприклад, положення про е, що громадян можна затримувати під вартою на строк до 24 годин), розширення прав меншості, а також права місцевої ініціативи, створення конституційних засад для територіальної реформи. 
Однак, як зазначив Бориславський, ідея двопалатного парламенту добра, але не вписується в сьогоднішню політичну ситуацію. Тому спочатку потрібно змінити виборчу систему. Депутат Львівської міської ради Олег Маківський висловив думку, що запровадження двопалатного парламенту в нинішніх умовах призведе до розколу України.
Андрій Соколов, голова федерації профспілок Львівщини, зазначив, що позитив президентського проекту Конституції полягає в посиленні місцевого самоврядування, а негатив – це залишення сільських рад. На думку Соколова, громада має об’єднуватися не за адміністративними одиницями, а за економічною і соціальною доцільністю, тобто маленькі громади мають об’єднуватися, якщо не здатні функціонувати самостійно. 
«Якби президент був голову виконавчої влади, тоді би логіка запровадження двопалатного парламенту була би зрозумілою», – зазначив Андрій Соколов. 
Він сказав також, що прийняти президентський проект Конституції через референдум неможливо, оскільки найбільші політичні сили будуть чинити опір, наприклад, через уряд заблокують фінансування цього референдуму або ж заблокують дільниці на місцях. Тому легше було би втілити в життя результати референдуму 2004 року, на якому була підтримана ідея двопалатного парламенту, або скасувати конституційну реформу 2004 року.